На півночі Америки дві третини населення дихали повітрям від «поганої» до «дуже поганої» якості, а в Європі цей показник становив 45%. Загалом понад 34% населення світу опинилися в районах із «надзвичайно поганою» якістю повітря, ще 17% — із «дуже поганою». Лише 5% жили в районах із «добрим» рівнем озону, а 15% — із «прийнятним».
Звіт підготувала Служба моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) на основі супутникових і наземних спостережень, а також атмосферних моделей. Високі рівні озону у 2026 році пов’язують із рекордними хвилями спеки та масштабними лісовими пожежами в Європі й Північній Америці. Забруднення поширювалося далеко за межі місць його утворення.
Приземний озон формується внаслідок хімічних реакцій за участю оксидів азоту та летких органічних сполук під дією ультрафіолетового випромінювання. Ці речовини надходять, зокрема, від дорожнього й морського транспорту, промисловості, пожеж і спалювання викопного палива.
Озон може проникати глибоко в дихальну систему, спричиняти кашель, печіння в очах і навіть припинення дихання, а також погіршувати перебіг астми та симптоми респіраторних захворювань. Представник Європейського агентства з навколишнього середовища Іан Марнан заявив, що забруднення повітря щороку спричиняє близько 180 тисяч передчасних смертей, із яких 60 тисяч пов’язані із забрудненням озоном. Директорка CAMS Лоран Руйг наголосила, що забруднення не зупиняється на кордонах і може долати тисячі кілометрів, континенти та океани.
Кліматичні зміни посилюють проблему забруднення повітря. Попри значні покращення в останні десятиліття, особливо в Європі, Copernicus називає озон складним глобальним викликом і значним ризиком для здоров’я людей та екосистем.
